Щороку Маріупольський державний університет проводить плідну роботу, спрямовану на виявлення, вивчення й охорону археологічних пам'яток Приазов’я. До професійного свята усіх археологів, яке традиційно відзначається 15 серпня, підбиваємо підсумки польового сезону 2021 Археологічної експедиції МДУ.

Під керівництвом доцента кафедри історичних дисциплін В’ячеслава Забавіна цьогорічні розкопки проводилися поблизу села Комишувате. Науковий інтерес викликала курганна група епохи бронзи – раннього середньовіччя, яку ще у 1989 році досліджував український археолог і краєзнавець Володимир Кульбака. Торік В’ячеслав Забавін – учень Володимира Костянтиновича – зіставив карти і з'ясував, що з п’яти насипів курганного могильника, тільки три були досліджені. Справу Володимира Кульбаки продовжило вже третє покоління археологів МДУ.

Постійними учасниками експедицій є студенти та випускники спеціальностей «Середня освіта. Історія» та «Історія та археологія». Для майбутніх фахівців польовий сезон – це можливість поглибити теоретичні знання та набути навички роботи з археологічними об’єктами. Експедиції Маріупольського університету завжди викликають жвавий інтерес громадськості – до розкопок також залучаються волонтери із різних куточків України. Цього року археологам МДУ допомагала молодь Донецької області та міста Київ.

За результатами дослідження один курган виявився елітарним. Учасники експедиції знайшли два поховання у формі кам’яних гробниць, які відносяться до зрубної культури доби пізньої бронзи (1700-1200 роки до н.е.). Другий курганний насип містив тільки середньовічний кенотаф – символічне поховання без останків.

Перше поховання, з огляду на супровідний інвентар, належить служителю культу або жрецю. Перед обличчям померлої людини знаходяться досить рідкісні для Північного Приазов’я залишки дерев’яної чаші, окутої бронзовою накладкою. Саме такі чаши використовувалися для вживання священних напоїв.

Із 1 500 поховань зрубної культури, досліджених у регіоні, подібні накладки були знайдені тільки у двох. Накладка з цього поховання має унікальний розмір – 3 сантиметри завширшки та 15 сантиметрів завдовжки. Вже ця унікальність підкреслює елітарність досліджуваного курганного комплексу,

– В'ячеслав Забавін.

Друга кам’яна гробниця могла належати родичу – онуку чи правнуку, який також мав високий статус у суспільстві. Що цікаво, при похованому знайдено не один горщик, як у більшості випадків, а два.

Крім розкопок учасники експедиції працювали у польовій камеральній лабораторії. Знахідки щодня проходили процес очищення від бруду і просушування, потім пакувалися для транспортування. Після всебічного наукового вивчення усі знайденні об’єкти зберігатимуться та експонуватимуться у Музеї історії та археології МДУ.

Археологічна експедиція для студентів і волонтерів – це не тільки розкопки та польова камеральна лабораторія, це також цікавий досвід і яскравий відпочинок. Нові знайомства, веселі спортивні змагання після роботи, міні-лекції, майстер-класи, інтелектуальні ігри, квести, спілкування біля вогнища – все це важлива частина експедиційного життя,

– В'ячеслав Забавін.

Цього року польовий сезон не обійшовся без гостей. Унікальні знахідки археологів Маріупольського університету зацікавили журналістів регіональних і маріупольських засобів масової інформації, серед яких телеканали «UA: Донбас», «Маріупольське телебачення», «Сигма» та новинний сайт «0629». Побачити на власні очі проміжні результати польового сезону 2021 виявив бажання Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, який перебував у Маріуполі та МДУ з робочим візитом.

Вже стало своєрідною традицією долучати до археологічних розкопок і розвідок школярів. Учасники літнього наметового табору Police and Youth together, що проходив поблизу селища Урзуф, разом з Археологічною експедицією Маріупольського університету досліджували чотири поселення доби бронзи – середньовіччя. Учнівська молодь і археологи МДУ заклали два розвідницькі шурфи – розкопи, загальною площею 12 кв. м. Знахідки, серед яких фрагменти кераміки, кістки тварин і навіть гральна кістка, дозволили уточнити, що верхній шар поселень відноситься до часів середньовіччя (8-10 ст. н.е.), нижній – доби пізньої бронзи (17-13 ст. до н.е.).

Із закінченням досліджень цих двох об’єктів польові роботи експедиції не припиняються. Попереду археологічні розвідки з метою виявлення, обстеження та постановки на облік стародавніх пам’яток, які мають наукову цінність або знаходяться в зоні будівельних робіт чи руйнуються під впливом часу та зовнішніх факторів,

– В'ячеслав Забавін.